У школі села Утконосівка Одеської області викладання російської мови ведеться за радянськими підручниками.
Про це повідомив журналіст Андрій Цаплієнко на своїй сторінці в Facebook.
Він зазначив, що близько 90% населення села розмовляють румунською, а російську в школі викладають в якості другої мови.
“Окупація починається з голови. Причому, з дитячої. І вороги це добре розуміють. Ці підручники російської мови днями видали п’ятикласникам в селі Утконосівка, на півдні Одеської області. Переважна більшість жителів Утконосівки, – близько дев’яноста відсотків, – розмовляє румунською. Дітям пропонується вчити ще одну мову на вибір. Але вибір, звичайно, роблять не діти, а дорослі. Батьки в якості другої мови (так кажуть в адміністрації школи) вибирають російську. Нічого не маю проти російської. Пушкін не винен, що його мовою говорять оккупанти. Але вчитуюсь в підручник. І впадаю в ступор. Це – незалежна Україна. Це – четвертий рік війни.
На першій сторінці цитата Леніна. Причому, під нею підписано не просто «В.І.», а з пієтетом і повністю – «Володимир Ілліч Ленін». Далі дається установка «російська – мова міжнародного спілкування». І вичерпне пояснення, чому росіянам не потрібен перекладач :«Такі слова як СОВЄТИ, КОЛХОЗ, КОМСОМОЛ, П’ЯТИРІЧКА увійшли без перекладу в інші мови світу». Цікаво, як вчитель російської мови в Утконосівці пояснює сучасним дітям значення цих неіснуючих понять? Взагалі-то, КОЛХОЗ, КОМСОМОЛ, П’ЯТИРІЧКА це справжнісінький комуністичний новояз, понівечений, а не прикрашуючий російську мову. Примітивний словесний конструктор. Убогий, як барак для робочої сили. Він нітрохи не краще, ніж сучасний новояз російських пропагандистів. «Гейропа, майдануті, Яйценюк» – всі ці нудотні слівця придумали гідні учні авторів «колгоспу» і «комсомолу».
Гортаємо підручник до сторінки дев’ятій. «Червоний прапор нашої країни – прапор світу. Державний прапор Країни Рад – наша гордість, символ незалежності і величі нашої Батьківщини». Можливо, директор Утконосівської школи не знає, що у НАШОЇ країни зовсім інші символи незалежності. А тієї країни, периметр якої позначали червоними прапорцями, давно вже немає. Понад чверть століття, якщо бути точним.
Але підручник російської мови Утконосовской школи не хоче визнавати очевидне. І вчить п’ятикласників: «Від засніжених берегів Чукотки до вічнозелених Карпат, від суворих островів Північного Льодовитого океану до захмарних вершин Паміру розкинулися простори нашої Батьківщини».
І головне. За цими мантрами російську мову в Утконосівці вивчали і в дев’яносто сьомому, і в дві тисячі першому, і в дві тисячі восьмому. Оккуппант не тільки на Сході. Він – в голові. Якщо не у кожного, то у багатьох. І тепер ясно, як він туди потрапляє. Війна? Декомунізація? Ні, не чули.
У цих, з дозволу сказати, вчителів, точно в головах залишився Радянський Союз. Прямо зараз персонал Утконосівської школи обдзвонює батьків і просить терміново повернути підручники. Дітки щосили на велосипедах рвуться в школу. Повертають. Я так розумію, директор дала «задній хід» тільки через загрозу покарання, а не через те, що раптом усвідомила відповідальність за те «розумне, добре і вічне», – написав журналист.

 

Залишити коментар

Увійти за допомогою: 
Будь ласка, введіть ваш коментар!
Будь ласка, введіть ваше ім'я тут